Заснований у 1976 році як лабораторія спеціальної токсикології, з 1990 р. – лабораторія токсикології та фармакології фізіологічно активних речовин, з 1994 р. – відділ фармакології серцево-судинних засобів
Завідуючий відділом (з 1976 р.) - доктор медичних наук, професор Мохорт Микола Антонович, заслужений діяч науки і техніки України.
Тел. +38(044)456-78-33
Е-mail: [email protected]
Напрями наукових досліджень:
- Пошук ефективних антигіпертензивних та антиангінальних засобів серед хімічних сполук різних класів, зокрема – антагоністів кальцію та активаторів АТФ-чутливих калієвих каналів та вивчення механізму дії потенційних лікарських засобів відповідних фармакотерапевтичних груп.
- Пошук ефективних міотропних спазмолітинів, зокрема, токолітиків, детрузоселективних засобів та вазодилятаторів, серед різних класів хімічних сполук та вивчення механізму дії потенційних лікарських засобів.
- Створення та розробка протизапальних засобів нестероїдної природи, вивчення механізму дії та пошук шляхів зниження їхніх побічних ефектів.
- Розробка антидотних засобів за отруєння фосфорорганічними сполуками (ФОС) та подразнюючими речовинами. Вивчення нехолінергічних механізмів нейро-, кардіотоксичної та загальнотоксичної дії ФОС. Розробка способів нетрадиційної фармакологічної корекції токсичної дії ФОС шляхом модуляції нейромедіаторних систем.
Методи дослідження:
- фізіологічні (полікардіографія, електромагнітна флоуметрія, електроманометричне визначення тиску крові в судинах та порожнинах серця, автоматизоване диференціювання кривих, катетеризація коронарного синусу, тетраполярна реокардіографія, досліди з вивчення скоротливої активності ізольованих судин in vitro, матки та сечового міхура in vivoта in vitro;
- біохімічні (спектрофлуометричне визначення біогенних амінів – норадреналіну, дофаміну, серотоніну, гістаміну), спектрофотометричне визначення білків, жирів, вуглеводів та їх метаболітів у різних біологічних середовищах, ферментів та ацетилхоліну в крові та тканинах;
- токсикологічні (встановлення параметрів гострої та хронічної токсичності за різних шляхів уведення речовин різним видам лабораторних тварин; визначення співвідношення між дозою та негативними ефектами, визначення видової та статевої чутливості, класу токсичності, сумарної, максимальнопереносимої, умовнотерапевтичної доз, дозозалежності ефектів тощо).
Нововведення та інновації:
Створені та впроваджені у клінічну практику лікарські засоби: Мефенамінова кислота, Мефенат (мазь), Пантестин-гель, Антраль, Вітам, Есмін, Корвітин, Фенігідин, Фіцилін, Дитризоль, Алоксим, Ізодибут
Розроблені:
- інформаційні листи щодо безпечності комбінованого застосування нестероїдних протизапальних засобів з антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду на тлі ревматоїдного артриту та щодо кардіотоксичної дії протизапальних препаратів;
- розроблено рекомендації щодо доцільності застосування антагоністу кальцію дигідропіридинового ряду Амлодипіну у якості протизапального та знеболюючого засобу на тлі ревматоїдного артриту;
- інструктивні матеріали щодо шляхів фармакологічної корекції кардіотоксичної дії ФОС на етапах медичної евакуації військовослужбовців та цивільного населення;
- схеми та засоби надання медичної допомоги за умов ураження подразнюючими речовинами.
Публікації/Монографії:
- Мохорт Н.А. и соавт. Фармакологическое воздействие на чувствительные нервные окончания.- К.: Здоровье, 1991.- 200 с.
- Мохорт Н.А. и соавт. Нестероидные противовоспалительные средства. - К.: Здоровье, 1975.- 238 с.
- Мохорт Н.А. и соавт. Теория и практика местного лечения гнойных ран. - К.: Здоровье, 1995.- 379 с.
- Мохорт Н.А. и соавт. Фармакотерапия заболеваний слизистой оболочки полости рта и тканей пародонта.- К.: Здоровье, 1991.- 261 с.
- Мохорт Н.А., Серединская Н.Н. и соавт. Фармакодинамика и пути поиска кардиотонических лекарственных средств.- К.: Морион, 1999.- 128 с.
- Максютина Н.П.; Мойбенко А.А.; Мохорт Н.А. и др. Биофлавоноиды как органопротекторы. Кверцетин. Корвитин. Квертин.- К.: Наукова думка, 2012.- 273 с.
Інші публікації: понад 350 статей, патентів на винаходи та авторських свідоцтв – 82; у співавторстві з ученими України та Росії опубліковано понад 20 методичних рекомендацій з доклінічного та клінічного вивчення нових лікарських засобів та антидотів.
У відділі підготовлено 28 кандидатів та 7 докторів наук.